Іван Іович Кучугура-Кучеренко — український кобзар
Народився Іван Іович Кучугура-Кучеренко у селі Мурафа на Харківщині.
Ще в дитинстві перехворів віспою і втратив зір. На все життя залишився слабовидящим, тому ходив із поводирем. В 12 років навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати по Україні і Росії, виконуючи українській пісні і думи. Його репертуар налічував близько 300 пісень.
Народний артист УНР (1919) та УСРР (1925, у подальшому звання відібрали). Автор пісні «На високій дуже кручі», присвяченій Тарасу Шевченку.
Як згадували очевидці, кобзар вкладав всю душу в трагічні пісні: «По його щоках текли сльози, а він співав… Від обертонів його голосу, який линув особливо м’яко та був такий чарівний, що проймав ніби електричним струмом, а в горлі з’являлися спазми, очі розраджувалися сльозами. Коли він закінчив співати, то навіть не підвівся на гучні привітання, тому що сам плакав, і, соромлячись, витирав хустиною сльози».
Народився кобзар 7 липня 1878 року.
Розстріляний 24 листопада 1937-го за «участь у контрреволюційній організації». Донос написали працівники Харківського обласного управління культури, які закидали Івану Кучеренку, що свого часу той співав «Марш Петлюри», «Утечу більшовиків з України», релігійні псалми.
Аби приховати правду, влада поширювала чутки, нібито кобзаря було лише заслано, а стратили його німці в 1942-му.
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання speckor.net
На фото wikiwand.com: Іван Кучугура-Кучеренко
